Відверта розповідь співробітника Agro-Market
Сьогодні ніяких посадок та рекомендацій. Лише буденність, але ж яка та чия! Зустрічайте Тетяну. Відділ турботи про клієнтів. Щодня вона вирішує десятки питань, а кількість людей, що вже встигла подякувати їй, важко порахувати.
День Тетяни розпочинається рано. З дев’ятої години вона вже на робочому місці і готова телефонувати клієнтам. Ніякої кави, лише чиста вода. Бо ж правильне харчування. Коли як не літом готуватися до пляжного сезону?
Отож, процес розпочався. Тетяна читає відгуки та телефонує клієнтам з пропозицією компенсації. Клієнт може обрати підходящий варіант: бонуси або ж грошову компенсацію. Насправді, робота стресова, Тетяна хвилюється за кожного. Та і як не хвилюватися, коли люди годинами розповідають про рослини, дітей, дачі, життєві негаразди, городи та інше. Як каже Тетяна, кожен клієнт для неї, як родич.
Тому від деяких звичок їй важко відмовитись. Наприклад, постійно жартувати. Так, вона в нас саме та людина, котра постійно всіх веселить жартами. Змінити голос та спародіювати відому особистість? Легко! Смішно зачитати повідомлення від колеги, так щоб весь офіс зірвався сміхом? Та не проблема! А ще, ви б тільки чули цю історію про американців, котрі приїхали в її рідне місто та пропонували безкоштовні Біблії! Досі згадуємо. Тому що тільки Тетяна може не лише розказати, а й показати історії.
Тож робота горить. Питання вирішуються, а тут вже і обідня перерва. Пам’ятаєте, я казала, що Тетяна на правильному харчуванні? Вона ще й займається спортом. До того ж, це корисно і дуже зручно. Фітнес-зал знаходиться прямо в будівлі нашого офісу. Достатньо спуститись вниз. І звичайно на ліфті, бо кому потрібні ці сходи? Ще вбитися можна. Позаймавшись з годину, вона повертається знову до роботи.
Виникає складна ситуація. Претензія з великою кількістю саджанців і жодної конкретної інформації. Що ж робити? Ще й клієнт не відповідає. А час минає… Тетяна засмучена, хоча правильніше було б сказати, розлючена. Зазвичай, вона не полишає листа з претензією і розбирається одразу.
Тож вона хапає листок з роздрукованою інформацією та стрімголов мчить в бухгалтерію. Навіщо дзвонити, коли можна пройтись? Так, нелогічно, але часу на роздуми немає. Особисто вирішив всі питання, Тетяна переглядає коробку з компенсацією та впевнюється, що все правильно. І знову повертається до офісу, котрий вже встиг поринути у тишу. Вона відчиняє двері, повторюючи своє фірмове вранішнє привітання «Щастя-здоров’я!». І ми розуміємо, що нарешті все гаразд.
Робочий день добігає кінця. Тетяна не збирається додому. Вона все ще працює. Хоча я знаю її секрет. Насправді, окрім роботи, її тримає в офісі дещо інше. Вона чекає, доки всі поїдуть, щоб вона могла з легкістю виїхати з паркування. Знаєте, керувати все ще важко, коли ти новачок! Завтра буде новий день, і завтра вона знову почне його жартами і спілкуванням з клієнтами. Бо насправді, як каже Тетяна, головне, щоб кожен був на своєму місці та любив свою роботу.