Щеплення на вишню

• Що можна прищепити на вишню
• Щеплення вишні на вишню
• Щеплення інших культур на вишню
• Як проводиться щеплення
• Підготовчі роботи
• Способи щеплення

Перед кожним садівником рано чи пізно постає питання: чи варто прибирати некондиційне дерево, яке не відповідає сорту, сильно пошкоджене чи погано плодоносить? Але де гарантії, що нові саджанці вишні, черешні, яблуні чи іншої культури виявляться кращими та продуктивнішими?

Не варто поспішати з корчуванням: якщо в цілому дерево здорове, добре вкоренилося і не дуже старе, можна виправити ситуацію щепленням.

У цій статті наші фахівці поділяться інформацією, що можна прищепити на вишню та як це зробити правильно.

Товари з цієї статті

Що можна прищепити на вишню

Для вишні так само як і для інших культур діють три основні правила щеплення:

●Прищепа має відповідати підщепі: кісточкові потрібно щепити на кісточкові, а насіннячкові — на насіннячкові.

●Терміни дозрівання підщепи та прищепи повинні бути ідентичними: не можна прищеплювати пізньостиглий сорт на ранньостиглий або навпаки.

● Підщепа має бути не старше 15-ти років.

А те, які дерева можна прищепити на вишню, залежить від мети цієї процедури: хочете ви отримати більш стійку культуру, дерево з кращим або раннім/тривалим плодоношенням, або ж суто декоративний екземпляр.

Щеплення вишні на вишню

Щеплення на вишню найближчої культури — вишні — вважається оптимальним варіантом. У цьому випадку досягається практично ідеальна відповідність будови та функцій підщепи та прищепи, що підвищує приживлення останнього.

У якості підщепи можна використовувати селекційні сорти або дику вишню. У першому випадку можна створити різноманітність сортів, не жертвуючи площею саду (що особливо актуально для невеликих ділянок) та омолодити сад за рахунок щеплення на дерево, що старіє. А в другому випадку — за допомогою витривалішої підщепи підвищити морозостійкість потрібного вам сорту вишні, його опір стресовим умовам і хворобам.

Щеплення інших культур на вишню

Найкращим вибором для щеплення на вишню будуть слива, персик, абрикос. Також непогані результати дає щеплення черешні, але, незважаючи на близьку спорідненість культур, експеримент може вимагати більше сил і часу.

Щеплення яблуні, груші або інших плодово-ягідних культур можливе, але виключно з метою створити декоративне «дерево-сад», оскільки плодоношення ви навряд чи дочекаєтесь. А якщо воно й настане, то результати не будуть вражаючими.

Як проводиться щеплення

Щоб після щеплення відбулося повноцінне «зрощення» судинної системи підщепи та прищепи, і щоб останній прижився і почав повноцінно отримувати воду та поживні речовини, важливо виконати процедуру у правильні терміни та після правильної підготовки.

Всі кісточкові рекомендується прищеплювати навесні, незалежно від того, яку роль — підщепи або прищепи — вони відіграють. Оптимальним інтервалом вважається період із середини березня по середину квітня.

Осінь, коли тримається тепла погода, також підходить для щеплення, але в цьому випадку важливо враховувати довгостроковий прогноз погоди: при раптовому похолоданні або рясних та затяжних дощах прищепа не зможе прижитися.

Підготовчі роботи

Перш ніж приступити до щеплення, підготуйте потрібні інструменти та матеріали:

●  гострий ніж (канцелярський чи садовий);

●  секатор;

●  пилка;

●  фіксуюча стрічка (малярний або канцелярський скотч, ізолента чи ін.);

●  садовий вар;

●  антисептик;

●  рушник або серветка, рясно змочені водою.

Виберіть місце для щеплення на підщепі, залежно від способу щеплення та обробіть інструментами антисептиками.

Способи щеплення

Професійні селекціонери та садівники-аматори розробили безліч способів щеплення плодово-ягідних культур. Але найбільшою популярністю користуються лише кілька методів, які демонструють найвищу приживаність прищепи.

Перевага цього способу — мінімальне травмування підщепи, що особливо актуально в ситуаціях, коли потрібно зберегти її продуктивність. У випадку, якщо щеплення не прижилося, розріз на корі підщепи легко заростає і не становить проблем у майбутньому.

Для окулірування вибирається найбільша і міцна брунька на живці. Її потрібно зрізати навскіс дуже гострим ножем, захоплюючи частину кори. Відразу ж необхідно укласти щеплення зрізом вниз на вологу тканину, щоб він не висихав.

Залежно від техніки окулірування, розріз на підщепі робиться Т-подібно або клиноподібно (вприклад). У першому випадку потрібно зробити Т-подібний надріз і відвернути кору по горизонтальному надрізу, і вставити в цю ділянку прищепу.

Окулірування вприклад проводиться, коли кора погано відокремлюється: на обраній ділянці підщепи робиться косий зріз по корі і тканинам, що під корою, і в цей зріз вкладається прищепа.

Після розміщення бруньки на підщепі кору підщепи потрібно повернути на місце, герметизувати замазкою і щільно примотати її скотчем або ізолентою.

Це одна з найпопулярніших технік, яка доступна навіть новачкам-садівникам, а приживаність прищепи досягає 90%. З допомогою цього методу можна частково чи повністю оновити чи замінити крону. Недоліком щеплення в розщіп можна вважати досить високу травматичність підщепи: живець приживлюється на скелетні гілки, товщиною не менше 3 см.

У якості прищепи виступає живець, на якому не менше чотирьох бруньок. Нижній край живця зрізається клиноподібно, під гострим кутом, і поміщається у вологу тканину.

Верх підщепи спилюється горизонтально, після чого на спилі потрібно зробити розщіп глибиною 3-4 см — пилкою або гострим ножем.

У розщіп поміщається прищепа, після чого краї розщіпу щільно стягуються ізолентою або іншим матеріалом.

Перевага цього методу — виняткова простота та можливість відновити або омолодити крону підщепи, та додати до неї інші сорти. Також за допомогою копулювання можна повністю замінити сорт, якщо проводити щеплення на саджанці вишні.

Але у цього способу є одне обмеження: підщепа і прищепа повинні збігатися по діаметру один з одним. Крім того, місце їх зрощення більш вразливі до механічних пошкоджень, тому таке щеплення, особливо протягом перших 2-3 років, може постраждати навіть при невеликому вітрі або під снігопадом.

На підібраних по діаметру підщепі і прищепі необхідно зробити косий зріз довжиною 4-5 см, після чого поєднати їх один з одним так, щоб зрізи збіглися.

Зафіксувати щеплення можна стрічкою із харчової плівки, ізолентою тощо.

Незалежно від методу щеплення верхня частина прищепи, якщо вона обрізалася, повинна бути герметизована садовою замазкою, парафіном, пластиліном або іншим матеріалом.

Приблизно через місяць після щеплення вже можна робити висновків про те, чи прижилося щеплення. Якщо так, бруньки на прищепі набухають і розкриваються, кора зберігає природний колір і текстуру.

Сподіваємося, наша стаття допомогла вам зрозуміти, що прищеплювати на вишню, як це зробити правильно і який метод краще.