Цеанотус: посадка та догляд

Рослину цеанотус багато садівників також знають, як червонокорінник. Це один із небагатьох чагарників, який має ефектний вигляд, що підтверджують численні фото, та не потребує особливих навичок агротехніки. При дотриманні простих рекомендацій щодо вирощування рослина буде радувати своїми видами і прикрасити будь-яку садову ділянку.

Цю рослину також називають каліфорнійським бузком. Якщо звернути увагу на різноманітність видів, то слід зазначити, що ботаніки виділяють близько 50-60 різновидів цього роду. Більшість із них набули поширення в окремих регіонах з теплим кліматом Північної Америки (Каліфорнії). Якщо ви хочете купити саджанці квітучих чагарників, то зробити це краще обдумано, щоб висадити з них гарні композиції.

Особливості рослини та вирощування цеанотуса

Рослини є досить великими кущами або невеликими деревами, які можуть досягати у висоту до 2-3х метрів. Деякі різновиди відрізняються наявністю ліан.

Залежно від вибраного сорту, листя на чагарнику може бути яйцеподібним або мати довгасту форму. Їхнє забарвлення темно-зелене. Поверхня гладка. Деякі різновиди відрізняються наявністю ворсинок на нижній стороні листових пластин.

Варто зазначити, що ця рослина відноситься до азотофіксуючих. Це говорить про те, що на кореневій системі чагарнику можна побачити невеликі бульби, в яких локалізується азот. Завдяки цьому відбувається збагачення ґрунту цим елементом. Це благотворно впливатиме на культури, які посаджені поряд.

Агротехніка цеанотуса досить проста. При дотриманні рекомендацій у період цвітіння цеанотус має декоративний і захоплюючий вигляд. На гілках формується велика кількість маленьких кольорів, які зібрані у пухнасті кошики. Головною особливістю є їх колір – синій. Залежно від обраного сорту садівники можуть насолоджуватися відтінками світло-блакитного, блакитного до ультрамарину, індиго.

Найбільш поширеними та затребуваними вічнозеленими сортами є:

• Puget Blue.

• Blue Mound.

• Закінчити.

• Trewithen Blue.

• Delight.

Є сорти, які призначені для вирощування у горщиках. Найбільш відомим є цеанотус тирсифлорус повзучий. Це ґрунтокровний вигляд. Якщо ви хочете виростити ліану, варто звернути увагу на «Каскад».

Цеанотус: посадка та догляд

Цеанотус посадка не викликає проблем. Головне, вибрати відповідне місце. Одним із важливих критеріїв є проникність ґрунту. Для вирощування цієї культури необхідний поживний ґрунт, з невеликою фактурою. Дуже добре ці чагарники ростуть на піщаних ґрунтах та суглинках.

Крім цього, при посадці саджанців на постійне місце, важливо вибирати ділянку, яка буде захищена від вітру (присутні огорожі або стіни будинку), з гарним освітленням. Все це сприяє пишному цвітінню, а також запобігатиме підмерзанню пагонів при різких поривах вітру навесні.

Також рекомендується дотримуватися таких рекомендацій:

• Якщо необхідно висадити саджанець з відкритою кореневою системою, то найкраще це здійснювати у весняний період. Восени рослина буде сприйнятливою до низьких температур.

• Якщо коренева система закрита, висадку у відкритий грунт можна здійснювати не пізніше середини осені.

При посадці варто враховувати, що яма для рослини повинна бути як мінімум в 1,5 рази більше, ніж посадковий ком. Після викопування дно потрібно добре ущільнити. Це робиться для того, щоб після першого поливу ґрунт не просів. У такому разі коренева шийка виявиться нижчою за рівень поверхні землі, що негативно позначатиметься на рослині.

На дні необхідно сформувати дренажний шар. Для цього підійде керамзит великої фракції або бита цегла. Матеріали змішують із землею та компостом. Після цього, в яму поміщають посадковий ком рослини, додають ґрунт. По колу землю потрібно добре ущільнити, щоб запобігти ймовірності появи повітряних кишень. Далі поливають. Якщо висаджується штамбовий сорт, потрібно відразу провести підв'язку до опор.

Якщо ви хочете вирощувати рослину в горщику, то рекомендується вибирати ємність, діаметр якої становитиме не менше 80 см, а глибина від 50 см. Такі пропорції підходять для саджанців, висота якого досягає до 1,5 м. Дренажний шар повинен становити близько 5 см.

Рекомендації щодо догляду за культурою

У перші роки після посадки рослин на постійне місце необхідно слідкувати за поливом. Це особливо актуально, якщо немає дощів. Якщо видно, що поверхня землі повністю висохла і найближчими днями не передбачається дощів, необхідно здійснювати полив.

Щоб скоротити втрату вологи з ґрунту, можна скористатися таким прийомом, як мульчування. Як матеріали найкраще використовувати волокно кокосових горіхів чи кору. Через 2-3 роки після висаджування чагарники більш адаптовані і можуть без додаткового поливу переносити спекотне літо і навіть тривалий період посухи.

Для того, щоб зростання культури не гальмувалося і вона регулярно цвіла, необхідно вносити добрива. Робити це рекомендується під час вегетації. При цьому є деякі нюанси:

• Первинно підгодовують рослину органічними добривами. Можна використовувати компост або розчин з коров'яку, що перепрів. Це робиться для того, щоб стимулювати нарощування зеленої маси.

• Другий етап підживлення здійснюється у період, коли формуються бутони. Як добрива використовуються комплекси, в яких збільшена кількість калію та фосфору. Ці елементи необхідні культурам для того, щоб вони мали достатньо сил для рясного цвітіння.

Щоб чагарник мав гарну та акуратну крону, необхідно здійснювати обрізання пагонів. Оптимальним періодом цього є початок весни. Старі пагони потрібно обрізати приблизно на 8-10 см. Також варто відзначити, що ця процедура стимулює утворення нових пагонів.

Повна обрізка з метою омолодження проводиться раз на кілька років. В цьому випадку всі пагони зрізаються таким чином, щоб над поверхнею землі залишилося 2-3 точки зростання.