Поживна грунтосуміш для кімнатних квітів своїми руками

Якісна земля для кімнатних рослин набагато важливіша, ніж для рослин у відкритому грунті. Кімнатні квіти позбавлені деяких поживних та мінеральних речовин, які їхні «вуличні» побратими отримують з росою, дощем, розкладаючоюся органікою — листям, бур’яном, послідом диких птахів тощо. До того ж, у відкритому грунті досить природних покращувачів структури — наприклад, дощових черв’яків.

Тому поживність грунту для кімнатних рослин — обставина, якою не можна нехтувати. А приготувати дійсно якісну грунтосуміш можна власними силами.

Вибір компонентів

Речовин, які входять у склад грунту, повинно вистачити кімнатній рослині не менше ніж на рік, до чергової пересадки. Тому треба правильно підібрати всі складові, і змішати їх у правильній пропорції.

Утримання вологи

Об’єм землі в горщику невеликий, тому волога випаровується швидко. Здавалося б, можна просто частіше поливати рослину, але є важливий нюанс.

По-перше, надлишок вологи не піде на користь більшості рослин. По-друге, рідкі підкормки будуть також швидко випаровуватися, а гранульовані — не мати змоги розчинятися у грунті і ставати біодоступними для коріння.

У якості утримувачів вологи можна використовувати спеціальний агрономічний гідрогель, агроперліт, верховий торф або звичайну глину. Частка однієї з цих речовин не повинна перевищувати 1/10 від загального об’єму грунтосуміші.

Кислотно-лужний баланс

Рівень кислотності грунту один з найважливіших критеріїв, який повинен відповідати потребам конкретної рослини. Компонентом, яких відповідає за рівень pH у грунтосумішах, виступає торф (низинний — зрізанний на низьких заболочених ділянках, або верховий — зрізаний з поверхні)). В залежності від того, якої саме кислотності потребує рослина, варьюється частка низинного, слабокислого торфу у грунтосуміші, а також наявність, або відсутність верхового, у якого кисла реакція.

Поживні речовини

Поживну цінність грунтосуміші надають перегній, компост, листяна, хвойна, дернова земля. Їх також можна заготувати самостійно:

●Перегній. Його основу представляє добре перепрівший гній свійських тварин (коней, ВРХ, свиней). Перегній — найбільш поживний компонент грунтосуміші, тому додавати його треба помірно, не більше ніж 2/5 від загального об’єму.

● Компост. Це результат розкладання органічних речовин — бур'янів, трави, бадилля, кухонних відходів тощо. Компост готовий до використання через 1,5-2 роки після закладання компостної купи, коли всі складники добре перегнили і перетворилися на грунтоподібну массу.

●  Листяна земля. Її можна знайти безпосередньо у садку, під плодовими деревами, або у лісі під листяними породами дерев. Вона являє собою перегнивше листя, шаматочки гілок та кори і у повному ступеню готовності (через 3-4 роки після початку розкладання органіки) має pH 5.

●  Хвойна земля. Вона утворюється аналогічно листяній, але виключно під хвойними породами дерев. Відноситься до сильнокислих, з високим рівнем повітропроникності.

●  Дернова земля. Являє собою поверхневий, багатий на мікробіоту шар грунту, який складається з перепрівшої суміші коріння та надземної частини трав.

Перераховані компоненти комбінуються в залежності від того, наскільки легка чи «важка» земля потрібна конкретній рослині.

Поліпшувачі структури

Такі компоненти перешкоджають ущільненню грунту, що особливо важливо для «довгострокових» ємностей — з рослинами, які не потребують частих перевалок та пересадок (наприклад, кімнатні дерева — цитрусові, лавр, олива тощо). Також, вони можуть відігравати роль накопичувачів вологи, дренажу і навіть антисептиків, які регулюють мікробіологічний склад землі і не дозволяють хвороботворним грибам та бактеріям проявляти активність.

До таких компонентів відносяться:

●     висушений сфагнум;

●     деревне вугілля;

●     пісок;

●     подрібнена кора хвойних порід (попередньо виварена і висушена).

Приготування грунтосуміші

Перед тим, як приступити до змішування всіх компонентів, потрібно з’ясувати, якій саме землі віддає перевагу рослина, потребуюча пересадки.

В залежності від цього використовуйте один з наступних «рецептів».

Легка земля

Така грунтосуміш підходить для посіву насіння, вирощування розсади, укорінення живців та посадки рослин, які мають поверхневу або слабку і нерозвинену кореневу системі.

Для приготування грунтосуміші вам знадобиться торф, перегній, пісок та листяна земля у співвідношенні 3:1:1:1.
Для вкорінення живців можна збільшити частку піску до 1,5-2, а для рослин, які надають перевагу кислим грунтам — подвоїти об’єм торфу (або змішати у рівних пропорціях низинний та верховий торф).

Середня земля

Така грунтосуміш по складу близька до універсальної і підходить для більшості кімнатних рослин, які не потребують якихось особливих умов для вирощування.

Вона готується с 2 частин дернової землі та перегною, з додаванням торфу та піску (по одній частині кожного).

Підвищення кислотності також здійснюється за рахунок торфу або додавання хвойної землі замість піску.

Важка земля

Таку грунтосуміш слід заготувати для рослин, у яких дуже міцна та розгалужена коренева система, та/або вони дуже рідко потребують пересадки. Особливість такої землі в тому, що вона надовго утримує вологу, хоча і добре дренована. Тому підкормки та добрива, внесені в неї, не проходять «транзитом» до піддону, а затримуються в грунті і поступово засвоюються рослинами.

Для приготування важкої грунтосуміші потрібно 5 частин дернової землі і по одній частині перегною і піску.

Важливо, що коригувати кислотність важкого грунту додаванням торфу не рекомендується — він суттєво знижує здатність землі утримувати вологу. Краще зробити це за допомогою хвойної землі, розчинів крейди, попелу, вапна тощо, або використати готові регулятори кислотності.

Після того, як потрібна грунтосуміш готова, обов’язково просійте її і проведіть її дезінфекцію. Це можна зробити за допомогою прогрівання в духовці, обробки розчином марганцю або професійними препаратами. Тільки після цього, коли ви гарантовано позбулися присутніх в грунті шкідників та хвороботворних мікроорганізмів, земля стає придатною до використання.