Як визначити вид кактусу

• Визначення роду та виду кактусів
• Ареал розповсюдження кактусів
• Як доглядати за кактусами
• Розмноження кактусів

Вибираючи саджанці кімнатних рослин, ви обов'язково звернете увагу на кактуси. Їхня «зовнішність» і неймовірна видова різноманітність зробили їх одними з найпопулярніших культур серед квітникарів. Але при виборі певної рослини важливо знати, до якого виду та сорту кактусів вона належить, оскільки це визначатиме подальший догляд за нею.

Визначення роду та виду кактусів

Одна з найпоширеніших проблем серед кактусоводів-початківців — як визначити вид кактуса, якщо він дістався вам «випадково» — куплений на стихійному ринку, подарований тощо.

Для цього потрібно знати базові ознаки, що вказують на належність вашого нового вихованця до тієї чи іншої підродини та роду.

Сімейство кактусові включає майже 130 родів, серед яких зустрічаються як мініатюрні «кульки» діаметром до 1 сантиметра, так і великі, 20-метрові пустельні мешканці, які більше нагадують не рослини, а представників позаземного життя.

Але для них усіх характерні загальні ознаки:

●  специфічна будова, що дозволяє створювати запаси води у тканинах;

●  відсутнє або видозмінене листя, що забезпечує мінімальне випаровування вологи (за єдиним винятком — перескиєвих);

●  пазушні бруньки, видозмінені до дзеркально-симетричних ареол, у яких зверху формується опушення або колючка, а внизу — пагін або квіткова брунька.

Але перш ніж визначити назву кактуса, слід зрозуміти, до якої підродини він належить.

Все сімейство кактусових включає чотири підродини, у кожної з яких є власні характерні особливості.

● Перескиєві. Це єдиний представник кактусових, який не втратив листя. Рослини схожі на «звичайний», правда, дуже колючий чагарник або невелике дерево, густо облистнене з яскравими квітами. На своїй батьківщині, в Південній та Центральній Америці, перескиєві часто використовуються для створення зелених огорож.

●  Опунцієві. Відмінна ознака цієї підродини — пагони, які виглядають як самостійні рослини. Нові пагони виростають на попередніх, більш старих, і можуть мати пласку, циліндричну або подушкоподібну форму. На молодих пагонах часто присутнє дрібне листя, яке по мірі зростання зникає.

●  Маіхуеніві. Зовні виглядають так само, як опунції, але у цієї підродини відсутні колючки.

● Кактусові. По суті, до цієї підродини входять усі кактуси, які не потрапили в попередні три. У більшості випадків на стеблах чітко виражені борозенки, горбики або сосочки, що надають рослині рельєфної форми. Можуть бути представлені будь-якими розмірами та формами – від епіфітних до деревоподібних.

Більшість кактусів квітучі, але це стосується тільки рослин, що ростуть у своєму природному середовищі і виведених кімнатних сортів. Бутони можуть бути різної форми та відтінків — від сніжно-білих «анемон», до пурпурово-червоних та неоново-жовтих квітів, які виглядають як ромашки чи грамофончики.

Характерні ознаки кожної підродини допоможуть як відрізнити кактуси один від одного, так і продовжити «розслідування», яке наближає до назви конкретної рослини.

Подальша робота полягає в пошуку всередині підродини, що дозволить зрозуміти, до якого роду належить ваш вихованець.

Так, практично всі кулясті невисокі кактуси відносяться до родів Ферокактус, Ребуція, Ехінокактус, Маммілярія. А висячі кактуси з довгими стеблами, які вирощують як кімнатні рослини — майже всі є представниками роду Ріпсаліс.

Допомогу в тому, як визначити кактус, нададуть друковані або онлайн-каталоги, в яких опис кожного роду та виду супроводжується фотографіями.

Але якщо ви шукаєте цю інформацію тільки з метою зрозуміти, як доглядати свою рослину, набагато важливіше дізнатися, який ареал поширення у вашого екземпляра.

Ареал розповсюдження кактусів

Після того, як визначили різновид кактусів, поцікавтеся, де саме вони ростуть. Це важливо для правильного догляду за ними.

Усі кактусові можна розподілити на дві категорії: пустельні та лісові.

Перші дуже витривалі — витримують тривалі періоди спеки, посухи, можуть без будь-яких наслідків перебувати під прямим сонячним промінням і рости на зовсім бідних ґрунтах. Розпізнати їх можна по колючках — у більшості пустельних мешканців листя редуковане до такого «колючого» формату, щоб мінімізувати втрати вологи.

Лісові ж кактуси більш вимогливі до поливу і умов освітлення, оскільки, виростаючи в тропіках і субтропіках, звикли до підвищеної вологості, більш-менш сильного затінення і поживного грунту. Від них набагато простіше добитися цвітіння, а на їх пагонах, як правило, колючки відсутні або перемежовуються «повноцінним» листям.

Як доглядати за кактусами

Догляд за кактусами повністю визначає їхній рід і вид, але є кілька загальних принципів:

● Не допускайте перезволоження. Навіть у лісових кактусів, більш вологолюбних, швидко настає загнивання коренів і пагонів при надмірному поливі.

● Обробляйте деревним вугіллям або іншим антисептиком усі пошкоджені ділянки на стеблах та пагонах. У квартирних умовах, надто вологих для пустельних кактусів, ранки не здатні підсохнути та затягнутися плівкою, тому можуть загнивати.

●  Якщо хочете, щоб кактус сформував бутони і зацвів, забезпечте йому зимівлю при температурі +10-12℃. Її оптимальна тривалість – 3 місяці. Але якщо у вас не селекційний сорт, а природний різновид кактусу, потрібно враховувати сезонність регіону, звідки походить ваш екземпляр. Так, якщо він є вихідцем з Австралії, Аргентини та інших країн Південної півкулі, зимівля має плануватися на літні місяці.

●  Полив проводиться лише м'якою водою. Це може бути дощова, тала або просто відфільтрована вода — жорстка, з високим вмістом мінералів, не тільки погіршує зовнішній вигляд рослини, залишаючи на ньому неестетичні розводи, а й шкодить її розвитку.

Розмноження кактусів

Кактуси найпростіше розмножувати пагонами чи фрагментами стебла.

Акуратно зріжте пагін (відокремлюйте його повністю, не залишаючи нижньої частини на стеблі), і покладіть на кілька діб у затемнене місце. Пагін буде готовий до посадки, коли місце зрізу покриється тонкою сухою плівкою і підсохне. Так само зробіть зі стеблом, зрізавши його верхівку або розрізавши все стебло на кілька окремих фрагментів. Важливо присипати товченим вугіллям верхній зріз, який залишатиметься на поверхні, щоб не допустити загнивання.

Після цього посадіть рослини в слабокислий і пухкий ґрунт. Поливати посаджені рослини потрібно дуже помірно, і лише після повного висихання ґрунту на ⅓ глибини.

Сподіваємося, ця стаття допомогла вам як розпізнати кактус серед його численних «побратимів», так і отримати уявлення про базові принципи догляду.