М’ясні породи курей
Наявність ділянки землі та навіть невеликого сараю — це можливість організувати курник, і завжди мати до столу свіжі яйця та куряче м’ясо по досить прийнятній собівартості.
А, щоб зробити таке підсобне господарство дійсно раціональним, треба подбати про правильний вибір породи курей.
Бройлер
Це перша порода, яка може спати вам на думку при згадці про м’ясні породи. Але це не самостійна порода, а гібрид: результат схрещування звичайної домашньої курки з куркою іншої м’ясної породи.
Найбільш популярні кроси бройлерів — це Іза, Кобб, Ломан, Росс, Фаербен та інші.
Серед переваг цих курей такі:
●швидкий набір маси тіла і витікаюча з цього економічність породи та низька собівартість м’яса;
● швидке достигання до потрібної кондиції;
● вага курки може перевищувати 3 кг при правильному вирощуванні;
● доступність кормів;
● ніжне і соковите м’ясо.
Але є у бройлерів й умовні недоліки. Так, якщо ви плануєте зайнятися розведенням цих курей, нащадків від уже існуючої популяції ви не отримаєте. Точніше, кожне наступне покоління буде мати ознаки вироджування кроса: все менша вага, все повільніше достигання кондиції, все більша схильність до хвороб. Тому кожного разу вам буде потрібно купувати молодняк для оновлення популяції.
Також бройлери досить вимогливі до раціону: швидкий ріст потребує поживного висококалорійного корму. Краще за все підходять спеціалізовані кормові суміші розроблені саме для цих курей.
Ще один умовний мінус бройлерів — м’ясної і убойної кондиції вони досягають скоріше, ніж яйценосності, тому для отримання яєць вони не підходять. Тим більш, що тримати їх «просто так» в очікуванні яєць нераціонально: максимальної ваги курка досягає у 2,5-3- місячному віці, і подальше її годування для отримання 1-2 яєць на тиждень сильно підвищує їх собівартість.
Також у цих курей вразливі кістки, які потерпають від швидкого набору ваги, а самі птахи малорухливі. Тому тримати їх потрібно окремо від курей інших порід, які більш активні і можуть спровокувати травми у бройлерів.
Корніш
Одна з самих популярних м’ясних порід, яку до того ж, можна вирощувати задля отримання яєць.
У м’яса цих курей дивовижні смакові властивості і дуже смачний аромат. Також корніши, як одна з найбільш давніх порід, досить стійкі до хвороб і невибагливі щодо умов вирощування.
Убойної кондиції вони достигають не раніше 7-місячного віку, а вже в рік досягають ваги 3,5 кг (півні — до 4,5 кг). Яйценосність (2-3 яйця на тиждень) задовольнить потреби середньої сім’ї, якщо утримувати всього 5-7 курей одночасно.
Серед недоліків — необхідність в досить тривалому вирощуванні, щоб отримати м’ясну продукцію. Також, корніши, як нащадки бійцівської породи, достатньо агресивні, тому краще розмежувати курник, якщо ви плануєте тримати декілька порід курей.
Хіти продажу в магазині
Брама
Це, мабуть, одна з найвідоміших порід, яка вирощується у всьому світі, починаючи з кінця 19-го сторіччя. Її беззаперечна перевага перед іншими — поєднання високих показників м’ясної продукції (3,5-4 кг з однієї курки) та яйценосності (до 160 яєць на рік).
Єдиний недолік м’яса — воно досить жорстке і потребує тривалого приготування. Але воно надзвичайно запашне та смачне, і бульйон з м’яса брами важко сплутати з іншим.
Брами майже не знижують яйценосність взимку (при достатньому освітленні та правильному годуванні).
Брама - дуже спокійна порода, яка мирно співіснує не тільки з іншими породами курей, але й з іншими домашніми птахами і тваринами. Тому цих курей можна випускати на вільний вигул в огороженому подвір’ї, і таким чином суттєво економити на кормах. Флегматичних за темпераментом брам важко назвати ледачими: вони активно копирсаються у землі і траві, вишукуючи собі личинок, черв'яків, насіння бур'янів та іншу поживу.
Фавероль
Ця порода відноситься до швидкодостигаючих м’ясної кондиції. До убою придатні кури віком 6-7 місяців, а уже в рік масса однієї тушки може досягати 4,5 кг у курки і понад 5 кг у півня.
Фавероль добре придатна для утримання у якості несучки: від однієї курки можна отримувати до 180 яєць на рік, причому у холодний сезон яйценосність не знижується зовсім, або знижується незначно.
Вирощувати цю породу досить легко, тому що вона відрізняється високою стійкістю до хвороб, і виживання молодняка сягає 95%. А, особливих «житлових» умов вона не потребує.
Крім того, фавероль — дуже соціалізована порода і на подвір'ї створюється справжня пастораль, коли кури ходять слідом за господарями, «спілкуються» з іншими тваринами і намагаються приймати участь у всьому, що бачать навколо.
Серед недоліків — майже 100-відсоткова неможливість отримати потомство від несучки природним шляхом. У цієї породи слабкий материнський інстинкт, тому продуктивні яйця фаверолі буде потрібно видержувати в інкубаторі або підкладати до більш відповідальних квочок.
Також ці кури схильні до ожиріння, тому треба уважно слідкувати за їхнім раціоном.
Ці м’ясні породи курей найбільш популярні і вже зарекомендували себе як в приватних господарствах, так і в промисловому птахівництві.
Тож зважуйте всі «за» та «проти» щодо кожної породи, і вибирайте найбільш підходящу саме для вас.