Іржа на газоні

Раптова зміна кольору газону може здивувати: ще недавно смарагдова галявина покривається рудими плямами, а потім і повністю «іржавіє».

Це означає, що ви маєте справу з іржею — грибковим захворюванням, до якого схильні не лише газонні трави, а й багато інших рослин.

Чи можна врятувати такий газон і якщо так — як це зробити?

Товари з цієї статті

Причини утворення іржі на газоні

За іржу на газонних травах відповідальні патогенні гриби з роду Uromices і Puccinia. Як більшість інших хвороботворних мікроорганізмів, ці грибки можуть бути скрізь — у воді, ґрунті, органічних залишках тощо, але «чекають» сприятливого моменту, який суттєво полегшує проникнення в тканини травинок.

Такі умови можуть створювати різні чинники.

Стан ґрунту

Іржа на газоні часто вражає трави, які ростуть на ґрунтах із нестачею азоту. Також велику роль відіграє рівень вологи: перезволожена земля сприяє розвитку грибка і його поширенню, а у трави, що росте в посушливих умовах, низька опірність інфекціям і тому більш висока вразливість перед іржею.

Надмірно щільний і погано вентильований ґрунт — ще один сприятливий фактор. Такий грунт «консервує» спори гриба і захищає їх від кисню та ультрафіолету, які мають дезінфікуючу дію. Тому після рясного поливу або дощу, в теплу погоду, спори виходять зі стану спокою і починають вражати траву.

Наявність живильного середовища для грибка

Спори гриба або грибки можуть дуже довго перебувати в пасивному стані, нічим не проявляючи себе. Але для цього їм потрібні відповідні умови. Будь-яке органічне сміття — бадилля, залишки паперу, старі дрова і т.д., залишені на газоні або поруч з ним, несуть у собі потенційну загрозу, оскільки можуть бути резервуаром для збудника.

Інші фактори

Іржа газону частіше вражає ділянки, що знаходяться в тіні — в зонах з нижчою температурою довше зберігається волога, яка життєво необхідна збудникам.

Те саме стосується великих інтервалів між стрижками або стрижок, при яких залишається велика висота трави – це створює умови для розмноження грибка.

Ще один фактор, який рідко враховується, — присутність проміжного хазяїна збудників. Це можуть бути кущі барбарису, хвойні (сосни, ялини), глід. На таких культурах спори розмножуються переважно навесні і влітку вражають газонні трави, якщо проміжний господар росте в безпосередній близькості.

Методи боротьби з іржею

Насамперед, виявивши влітку буру іржу на газоні, не поспішайте впадати у розпач. У переважній більшості випадків хвороба має суто «декоративний» характер і після проведення лікувальних заходів трави повністю відновлюються.

Але ситуація може розвинутись до рівня непоправної, якщо йдеться про ранню весну чи осінь, коли грибок може вражати молоді сходи і таким чином призводити до загибелі трави.

Щоб не допустити такої проблеми для молодого газону та швидко відновити декоративність дорослого лужка, скористайтесь одним або декількома методами боротьби з іржею:

● Стимуляція зростання трави. Протягом усього літа можна використовувати азотисті підживлення та добрива, які прискорюють зростання газону. Це дозволить якнайшвидше скосити верхню частину трави (саме у верхній третині листя розташовані пустули зі спорами грибів).

Для стимуляції рекомендується використовувати карбамід як кореневе або позакореневе підживлення. У першому випадку необхідно внести не більше 300 г на 100 м. кв, а для обприскування слід приготувати або купити 1% розчин карбаміду.

●   Аерація газону. Цей метод ефективний на старих газонах і галявинах, яких давно не доглядали. Попередньо підстрижіть траву, видаліть скошену зелень і ретельно прочешіть уражені ділянки скарифікатором, після чого проведіть аерацію. Це посилить приплив повітря до ґрунту, надходження до нього азоту та створить несприятливі умови для розмноження гриба.

●  Хімічна обробка. Цей метод найцінніший як превентивний, оскільки «лікувальна» ефективність фунгіцидів, що застосовуються у присадибних господарствах, не надто висока. Це пов’язано з тим, що у збудників хвороби швидко формується стійкість до хімічних препаратів, і що довше вони застосовуються, тим менш результативні. Але якщо ситуація є критичною — проведіть обробку засобами, до складу яких входить ципродиніл, трифлоксистробін, пропіконазол, азоксистробін і т.д. Також не забудьте обробити культури, які ростуть поруч із газоном і які можуть бути джерелом інфекції.

Для підвищення ефективності обробки рекомендується послідовно використовувати усі методи. Це дозволить підійти до лікування іржі газону всебічно та вплинути як на причини проблеми, так і на її наслідки.

Профілактика іржі

Профілактика хвороб газону — іржі, борошнистої роси та ін. найбільш актуальна в роки, коли спостерігається затяжна, дощова та холодна весна, а також якщо у попередньому сезоні вже мали місце грибкові хвороби газонних трав. У таких випадках рекомендуються такі послідовні заходи:

●  ретельне вичісування газону відразу після того, як він перезимував;

● хімічна обробка газону та культур-проміжних господарів збудника відразу ж після скарифікації (можна універсальним засобом, наприклад, «Магнікуром»);

●  повторне вичісування трави через 5-7 днів після обробки;

●  2-3-кратна аерація газону, починаючи з ранньої весни і до кінця літа;

●  внесення азотних підживлень.

Крім очевидних профілактичних заходів не забувайте про «опосередковані»:

●  не складайте органічні відходи (принаймні надовго) на газоні або поруч із ним;

●  дотримуйтесь агротехніки догляду за газоном;

●  видаляйте вичесану чи скошену траву з газону;

●  при появі будь-яких підозрілих ділянок на лужку вичісуйте і стрижіть їх окремо від інших, щоб не допустити поширення інфекції на здорову траву;

● регулярно вносьте комплексні добрива — вони допоможуть траві підтримувати високий рівень опірності інфекціям.

Перелічені заходи одночасно прості та ефективні, і допоможуть підтримувати здоров'я газону та, відповідно, його високу декоративність.