Кущ з ягодами в сріблясту цятку
Гуми або лох багатобарвний - невисокий розгалужений чагарник, висотою не вище 2 м. У рослини шкірясте блискуче листя світло-зелене зверху, з сріблястим виворотом. Батьківщиною лоха багатобарвного є Китай та Японія, звідти його привезли на Сахалін, потім він поширився європейськими країнами.Розвиток після зимових холодів гуми відбувається одразу після смородини. Лох багатобарвним є медоносною рослиною. Біля нього кружляє багато комах, які харчуються нектаром. Гумі - самозапильна рослина, але для підвищення врожайності корисно посадити на відстань близько 2 метрів два кущі.
Цвітіння та дозрівання плодів
- Цвісті починає у травні-червні подовженими дзвінковими квітками, що звисають з пагонів, забарвленими в кремовий колір. Квітки не яскраві, але із густим приємним запахом.
- Особливо декоративно виглядають у гумі плоди, що дозрівають у другій половині літа. Дозрівають вони не одночасно, а протягом 1 місяця. Ягоди червоного, зеленого та жовтого кольору спадають з кожної гілочки на тонких довгих квітконосів.
- Ягоди із сріблясто-білими цятками, наче посипані блискітками. Усередині ягоди є ребриста довгаста кісточка.
- М'якуш у плода соковитий, темно-червоного забарвлення, кислувато-солодкий, трохи терпкий. На смак вони одночасно схожі на яблуко, дозрілу хурму, ананас. Ягоди можна зберігати не більше 5 днів.
Цілющі властивості гуми
У Японії називають ягодами довголіття і рекомендують їсти їх свіжими, тому що вони багаті на мінерали і вітаміни, корисні для організму людини.
Плоди лоха багатобарвного мають тонізуючі та протизапальні властивості, використовуються для лікування захворювань нервової системи.
Вирощування гуми
- Рослину потрібно висадити на освітлене місце, захищене від поривів сильного вітру. Краще росте на суглинному, супіщаному, вологому грунті. Але щороку такий ґрунт потрібно розкисляти, тобто вносити доломітове борошно або вапно.
- Саджанець краще висаджувати навесні, викопуючи лунку глибиною та шириною в півметра. На дно насипають родючу суміш, що складається з відра компосту або перегною, 200 г суперфосфату, верхнього шару орної землі, 1 л золи. Саджанець заглиблюють на 3-4 см. Землю навколо приплескують лопатою і добре поливають. Потім мульчують скошеною травою чи торфом.
- У низині з важким глинистим грунтом на дно посадкової ямки товщиною близько 15 см насипають уламки червоної цегли, гравію, битого каменю.
Догляд
- Догляд полягає в прополюванні, розпушування, мульчування восени торфом або перегноєм та поливі. Грунт повинен бути помірно вологим. Розпушувати потрібно неглибоко, не більше 7 см, так як коріння рослини розташовуються неглибоко від поверхні.
- У посушливі дні гуми потрібно регулярно поливати.
- У перші 2 роки, якщо яма була добре заправлена добривами, годувати кущ не потрібно. Потім через 2-3 роки восени внести калійні та фосфорні добрива та замульчувати компостом або перегноєм. Якщо ґрунт кислий, то 3-4 роки внести доломітового борошна, розсипавши близько півкілограма на 1 кв.м. і заклавши їх у ґрунт.
- До 7 років гуми не обрізають, щоб не призвести до загущення крони. Тільки навесні обрізають сухі, пошкоджені морозом, старі гілки. Через 13-15 років після посадки для омолодження куща прибирають усі старі гілки. При такому відході гуми плодоноситиме до 25 років.
- Восени гілки рослини пригинають до ґрунту, щоб вони взимку повністю знаходилися під снігом, мульчують шаром до 15 см і вкривають спанбондом. У зимову холоднечу кущ часто підмерзає, але не гине. Рослина швидко відновлюється рахунок появи порослі і знову починає плодоносити.
Азотом можна не підгодовувати, тому що у рослини на корінні є бактерії, які видобувають азот з повітря та збагачують їм ґрунт.
Шкідники та хвороби
Кущ рідко пошкоджується шкідниками та хворобами, іноді тільки на рослину нападає попелиця. Тоді до появи бутоном рослину обробляють тютюновим пилом, Табазолом, Антитліном.
Розмноження
Рослину розмножують зеленими живцями, відведеннями та насінням.
Свіже насіння густо висівають восени в борозенки або в лунки на глибину близько 6 см. Зверху присипають землею і прикривають плівкою, толем або дошками, які навесні прибирають.
Зелені живці приживаються рідко. Тому для розмноження гумі використовують горизонтальні відведення. Для цього нижні гілки прикопують у викопану канавку і періодично поливають, щоб ґрунт постійно залишався вологим. На наступне літо відведення відокремлюють від материнської рослини і висаджують на постійне місце.
Гуми корисно вирощувати на садовій або присадибній ділянці. Рослина з корисними ягодами не вимагає особливого догляду та декоративно виглядає наприкінці літа.