Опис
Багаторічна рослина. Культура відноситься до групи кущових бобових трав. Середня висота рослини 40-65 см.
Кормова культура. Універсальна кормова культура. Охоче поїдається тваринами. Використовується на зелений корм, сіно, силос, випас. Містить багато білка, мінеральних речовин, вітамінів, протеїну. За поживністю поступається тільки люцерні. У сіні конюшини міститься 12-13% білка і до 75 мг на 1 кг каротину.
Медоносна культура. Інтенсивно цвіте влітку, до ранньої осені. Прекрасно відвідується бджолами, медопродуктивність - 1-1,3 ц/га.
Вирощування. Червону конюшину вирощують 2-3 роки, іноді до 6 (найвищий урожай на другому році), рожеву 5-8, білу до 19 (у суміші із злаковими). Якщо червону конюшину планують вирощувати більше 2 років, доцільно сіяти в суміші з люцерною хмелеподібною (1:2), тимофіївкою (2:1), кострицею луговою (кострицею луговою) (1:1), райграсом багаторічним та ін. Без зрошення вирощують тільки в Поліссі, Західній Україні та в Лісостепу. Найбільш врожайний червоний (2 покоси, а при щедрому зрошенні до 4); рожевий - менше (1 покос), білий маловрожайний і як традиційний сидерат значення не має, зате це прекрасна пасовищна і газонна (надзвичайно декоративна!) культура.
Її покоси використовують на добриво. Білий сіють у суміші з люцерною хмелеподібною (1:2), іншими декоративними та злаковими травами. Сіють навесні та влітку. Конюшина спочатку росте повільно і заростає бур'янами. Тому найчастіше її висівають під покрив озимих і ярих зернових, однорічних трав, які скошують на високому зрізі, якщо конюшина почне активно наростати. Без покриву сіють тільки на невеликих окультурених ділянках. Якщо є можливість, бур'яни прополюють.
У перший рік конюшину підкошують на висоті 12-15 см перед цвітінням, але не пізніше серпня - початку вересня, якщо планують залишати на зиму. Завдяки тіньовитривалості часто використовують для сидерації міжрядь саду. У травостої тримається 2-3 роки.
Посів. Сіють урозсип під покрив озимих і ярих зернових, однорічного райграсу та інших трав після висіву покривної культури. Насіння конюшини дрібне, тому треба ретельно стежити за глибиною його закладення. У більшості випадків вона повинна бути 1-2 см. На легких ґрунтах можна закладати на глибину 3 см. Норма 170 г на сотку (білої конюшини 70-80 г), але при пізньому і ручному посіві норму збільшують в 1,3-1,5 рази. Насіння повинно бути скарифікованим (з потертою оболонкою) і зараженим бульбочкових бактеріями (препарати ефективних ґрунтових мікроорганізмів).
Звертаємо увагу на те, що зовнішній вигляд придбаної та вирощеної рослини (посадкового матеріалу) може дещо відрізнятися від зразка зображеного на фото, що розміщене на сайті. Для більш детальної інформації, рекомендуємо ознайомитись з договором
публічної оферти