Найраніші сорти буряків

Червоний буряк походить від приморського буряка. У давнину його вирощували не лише в їжу, а й у лікувальних цілях. У Європі вирощування червоних буряків, як і інших овочів, стало популярним у 16 ​​столітті, хоча є згадки про нього і з 14 століття. Завдяки простоті вирощування та зберігання, буряки вживають цілий рік.

Товари з цієї статті

Ботанічний опис

Буряк червоний – дворічна рослина, що запилюється вітром. Насіннєвий матеріал складається з насіннєвих головок, званих клубочками, у яких виробляється від 2 до 5 насінин. Насіння буряка відрізняються довгим терміном зберігання. Схожість насіння до 6 років. Паростки зазвичай з'являються за тиждень. У перший рік буряк дає розетку з листя та коренеплід різних розмірів та форм, залежно від сорту. У поперечному зрізі кореня спостерігаються світлі тканини та темніші кільця. Ранні буряки можуть висіватися під зиму.

Однак на другий рік буряк дає листові квітконосні пагони заввишки до 1,5 м. Щоб рослина перейшла з вегетативного стану в генеративний, вона потребує яровізації. Для цього коренеплоди зберігають взимку при температурі близько 0°С.

Харчова та економічна цінність

Їстівні частини буряків – коріння та молоде листя. Червоний буряк має високу харчову цінність. Коріння містить до 20% сухої речовини, 2% білка, 1% клітковини та 10 мг вітаміну С.

Крім того, вона також багата на солі кальцію і заліза, органічні кислоти (яблучна, щавлева, лимонна, винна), які відповідають за смак, а також невелику кількість вітамінів групи В і каротину. Листя буряків у своєму складі має більше білків і мінеральних солей, ніж коріння. Такі буряки, ранні сорти особливо корисні людям зі зниженим гемоглобіном.

Буряк червоний може успішно зберігатися довгий час. Завдяки дешевизні та простоті вирощування, гарному зберіганню та транспортувальній стійкості, він у великих обсягах експортується до багатьох європейських країн.

Коріння та листя можна їсти свіжими, додаючи їх у салати. Буряк також цінний у переробній промисловості: з нього роблять питні соки, борщ і навіть виробляють натуральний харчовий барвник – бетанін.

Найраніші сорти буряків

Буряк, що найчастіше вирощується, має кулясту форму кореня і інтенсивний колір м'якоті. Ті плоди, у яких кільця менш виражені, мають велику цінність.

Коренеплід також може мати плескату і витягнуту форму. У переробній промисловості найбільш популярними є сорти з циліндричним (подовженим) коренеплодом, які зручніше зрізати.

Причому сорти розрізняють за тривалістю вегетаційного періоду на ранні (90-110 днів) та пізні (110-130 днів).

До ранніх та надранніх сортів відносять:

• Сорти зі пласким коренем: «Патрік» - це скоростиглий сорт буряка.

• Сорти сферичних коренеплодів: «Астар F1», «Борус», «Церил», «Хоробра», «Червона куля 2», «Наполеон», «Ноховська», «Кругла темно-червона», «Польглоб F1», «Рій F1».

• Сорти з видовженим корінням: «Опольський», «Регульський циліндр», «Ривал», «Туркус», «Титус».

Ранній сорт буряків також поділяють на лежачі сорти та сорти з меншим терміном зберігання.

До них відносять:

• Єгипетська плоска – відповідає назві. Вона має форму плескатої кулі. Швидко дозріває і добре зберігається. М'якуш щільний з малою кількістю кілець.

• Червоний шар – має форму кулі, м'якоть темна з фіолетовим відтінком. Цей сорт відмінно підходить для заготівлі або заморозки.

Інші ранні сорти, термін визрівання яких не перевищує 100 днів:

• Одноросткова – рання буряк. Цей сорт відрізняється від інших тим, що його не потрібно проріджувати після появи сходів.

• Підзимова – виходячи з назви, сорт відмінно підходить для посіву під зиму. Плоди дозрівають вже за 50 днів.

• Бордо харківський – солодкі коренеплоди добре зберігаються.

• Богема – відноситься до столових сортів буряка. Дуже солодка та соковита м'якоть.

• Бона – високоврожайний ранньостиглий сорт буряка. Добре зберігається, його використовують як у сирому вигляді, так і в переробці.

• Каррилон – середньоранній сорт буряка. Він росте пучками, не вимагає проріджування, добре зберігається взимку.

• Незрівнянний – великоплідні буряки раннього терміну дозрівання. Вони відрізняється розмірами плода та соковитістю.

Кліматичні та ґрунтові вимоги

Червоний буряк – рослина помірного клімату. Однак вона пред'являє дещо вищі вимоги, ніж морква та петрушка. Для проростання насіння потрібна температура близько 8°C. Саджанці сприйнятливі до заморозків. Оптимальна температура зростання + 15/+18°С.

Буряк не чутливий до короткочасних посух. Вологість ґрунту має становити 60–70% від повної вологоємності. Найбільша кількість води необхідна під час проростання та формування коріння.

Догляд

Найбільш важливі при вирощуванні червоного буряка періодичне оброблення, прополювання та зрошення.

Буряки, призначені для консервування, проріджують так, щоб відстань між рослинами в ряду становила 2-4 см, а для зберігання - 6-10 см.

Під час зростання коренеплоду та посухи треба пам'ятати про полив. Найбільше рекомендується обприскування, яке може підвищити врожайність до 50%.

Збір та зберігання

Збирання врожаю проводиться вручну в посушливі дні. Буряк прибирають поступово з червня по липень і упаковують відповідно до встановлених стандартів (вага пачки 500-1000 г). Діаметр кореня повинен перевищувати 2 см. Буряк, вирощений для прямого споживання, прибирають без листя, коли коріння вже досягло діаметра 4-10 см. Діаметр коренів для консервів повинен становити 2-5 см. Їх збирають наприкінці вересня. Буряк, призначений для тривалого зберігання, прибирають наприкінці вересня – на початку жовтня, до настання осінніх холодів. Як правило, з 1 га можна отримати 30-40 тонн коренеплодів червоного буряка.

Коренеплоди для зберігання повинні бути діаметром 7-10 см, їх не можна заморожувати та пошкоджувати, а листя потрібно зрізати. Буряк, як і морква, зберігають за нормальної температури 1–2°C і вологості 95–98%.

Захворювання: мозаїка бурякова, парша бурякова, пензлик буряковий, борошниста роса буряків, суха коренева гнилизна, гангрена серцевого листа.

Шкідники: бурякова нематода, бурякова блоха, попелиця, свинячий хробак, дротяники.

мікрозелень

півонії

Набори для садівників

Інше для дому

гігантські