Опис
Це улюблена пряність української та німецької кухні. Коріння, молоді пагони і листя додають в чай, в усі супи (крім молочних), соуси, салати, м'ясні, рибні та овочеві страви. З молодих стебел, зварених в цукрі, роблять цукерки. Вживати любисток як в свіжому, так і в сушеному вигляді слід в невеликих кількостях, так як у нього дуже сильний запах. Ефірна олія, що отримується з коренів і надземних органів рослини, вживається для ароматизації лікарських, кондитерських і парфумерних виробів. Любисток недарма носить назву аптечний. Його (корінь у вигляді відварів) використовують при захворюваннях нирок, серця, шлунково-кишкового тракту, водянці, нервових хворобах, а також для лікування гнійних ран і шкірних захворювань і зміцнення волосся. Корінь містить крохмаль, цукор, воду, смолу, ангеліковую і яблучну кислоти, мінеральні солі і ефірну олію (у свіжих коренях - 0,3-0,5%, в висушених 0,6-1%). У листі знайдено ефірну олію, фітонциди, каротин, вітаміни С, В, Р та інші речовини. Розмножують любисток насінням, поділом кущів, кореневими живцями. Треба відзначити, що насіння проростає тільки через 30-35 днів. Тому краще їх висівати під зиму. У цьому випадку вже в квітні наступного року з'являться сходи (ґрунтова схожість насіння - 60%). У перший рік життя рослина утворює розетку прикореневого листя. А з другого року регулярно цвіте і плодоносить. Рослина це - багаторічна, висока (від 1 до 2 м), з товстим коричневим кореневищем і порожнистим, голим, борознистим, вгорі гіллястим стеблом. Листя шірокотреугольние, двічі і тричі перисторозсічені. Нижні великі, довгочерешкові. Квітки білувато-жовті, зібрані в парасольки з 15-20 променями, що мають в поперечнику близько 1 2 см. Цвіте в червні-серпні - 26-29 днів. Від початку цвітіння до дозрівання перших плодів проходить 33-35 днів. Масове дозрівання насіння - в першій - другій декаді серпня. Кінець вегетації - жовтень. Зазвичай любисток добре переносить зиму і на початку квітня наступного року відростає знову. Рослину можна пересаджувати в дорослому стані. Листя зрізають у міру потреби в червні - серпні. Коріння викопують на другий рік після посіву, очищають від землі, промивають холодною водою і сушать в тіні в добре провітрюваному приміщенні. Суху сировину зберігають в щільно закритих коробках, викладених всередині папером.
Звертаємо увагу на те, що зовнішній вигляд придбаної та вирощеної рослини (посадкового матеріалу) може дещо відрізнятися від зразка зображеного на фото, що розміщене на сайті. Для більш детальної інформації, рекомендуємо ознайомитись з договором
публічної оферти
®
