Недоліки мульчування соломою

Органічне землеробство, яке у останні роки стрімко набирає популярності, передбачає відсутність голих ділянок землі, у тому числі, міжрядь. Тому у городника лише два варіанти: залишати такі ділянки «на розправу» бур’янам, або проводити мульчування.

Звісно, всі переваги у другого варіанту, а серед матеріалів для мульчі найчастіше вибирають солому, як саму доступну і екологічно безпечну. Нею можна мульчувати як декоративні рослини, і плодові.

Але є у соломі і деякі недоліки, які треба знати перед тим, як використовувати її на грядках.

Зростання бур'янів

Вже через декілька тижнів після викладення солом’яної мульчі можна помітити перші паростки бур’янів, які пробиваються через солому. Причому, це будуть не звичні галінсога чи в’юнок, а бур'яни, специфічні для злакових — осот, будяк, амброзія тощо.

Поява таких рослин зумовлена їх насінням, яке занесено на грядки разом з соломою.

Друга проблема, витікаюча з першої — неможливість прополоти бур’ян на соломяній устілці. Доведеться вручну виривати цих «прибульців», які, залишені без уваги, можуть на протязі одного сезону перетворитися на біологічну катастрофу і заполонити всі грядки.

Трудомісткість укладання мульчі

Для транспортування солома пакується у щільні тюки, з яких не так просто добути окремий солом’яний клапоть. Для цього, вам знадобляться інструменти (наприклад, придбаний або самостійно зроблений міцний гак) для витягування соломи з тюків і сильні руки, щоб розворушити окремий клапоть соломи для його викладання рівним шаром на грунті.

Крім того, з першого разу ви можете не отримати рівномірну товщину мульчі, що особливо важливо для мульчування міжрядь. Тому приготуйтеся до того, що через декілька днів, коли солома просяде під власною вагою, буде потрібно додатково вирівнювати її.

Ще один недолік соломи — якщо грядки розміщені неподалік від двору, то перший же вітряний день перетворить двір на смітник, навіявши туди соломи. Тому після укладання солом’яної мульчі її потрібно добре полити і утрамбувати.

Дефіцит азоту у грунті

На відміну від мульчі з бур’янів або іншої зеленої маси, солома досить бідна на азот. Досвідчені городники відмічають, що після повного розкладання соломи структура грунту значно поліпшується, спостерігається збагачення популяцій корисних педобіонтів, але одночасно з цим стають все яскравішими ознаки азотистого голодування культурних рослин.

Тому перед і після мульчування соломою потрібно додатково вносити в грунт відповідні добрива, з переважаючою часткою азоту.

Ймовірність появи шкідників

Навіть найякісніша обробка соломи не здатна повністю видалити з неї зерно. А де зерно, там і гризуни, які досить швидко впораються з залишками пшениці чи жита, і зацікавляться городніми культурами чи плодовими деревами у садку.

Крім того, солома — ідеальний матеріал для створення мишачого гнізда і виведення нового покоління шкідників, чим обов’язково скористуються миші-полівки, чи навіть домашні миші.

Ще один шкідник, але вже більш універсальний — дротянка — також часто заноситься на ділянку разом з соломою. Ця личинка здатна суттєво зменшити врожай майже всіх городніх культур, а особливо картоплі, а для боротьби з ним знадобляться спеціальні препарати.

Необхідність регулярної заміни

На відміну від синтетичних чи мінеральних матеріалів — агроволокна, керамзиту, піску тощо, органічні досить швидко розкладаються. В залежності від кількості опадів, солома може перетворитися на пил за 1-2 сезони, що потребує регулярного оновлення мульчі або її повної заміни на свіжу. А, це означає, що потрібно буде пройти повний повторний цикл — від знищення нових бур’янів, до боротьби з гризунами і відновленням рівню азоту у грунті.

Користуватися соломою, чи ні — вирішувати вам. А, ми сподіваємось, що інформація про недоліки такої мульчі допоможе вам зробити вірний вибір.

Самшит

Огірки

Морква

Зелень

Кабачки

Редис

Захист рослин

Горох

Кавун

Кукурудза