Клумба у дворі багатоквартирного будинку

10 років тому мені «пощастило» прийняти в дар невелику ділянку перед під'їздом. Посеред нього гордо красувалася царська корона. Я, не будучи завзятим квіткарем, вирішила не напружуватися і просто підтримувати його в чистоті.

Та не так сталося як гадалося! Сусідки-пенсіонерки давай годувати мене цибулинами тюльпанів звичайних, так нарцисів аналогічних. Таке цвітіння не можна було назвати яскравим. Буйним - так, але мій діляночку цвів 2 рази в році одними і тими ж фарбами. До тих пір, поки у мене не з'явилася вербена. Палітра кольорів розливалася по ділянці, квіти були більше 20 різних забарвлень. Самими ж яскравими були квіти, де в одному бутоні зливалися 5-6 квітів.

На таку красу приходили дивитися всі знайомі, я намагалася ділитися по максимуму, але і собі окреслила «недоторканний квадратик» вербени. Так, шляхом обміну, покупок, подарунків у мене оселилися бузок, лілії, матіоли, ромашки, іриси, гладіолуси, айстри, хризантеми, гіацинти, крокуси. І, звичайно, троянди .

 
  Троянди - це моя пристрасть, я люблю в подарунок отримувати троянди. Але потім, коли я зрозуміла, що ростити їх самій - заняття більш приємне, я потихеньку почала боліти. Хворіти трояндами. Я намагалася зрізані подаровані троянди посадити під банку, удобрювати, але результат не завжди був позитивним. Приживалися мало. Спочатку начебто прижилися, пізніше - все пропали. Ось тоді, щоб не гнівити ні себе, ні царицю квітів, замовила перших два саджанця. З квітами довго не морочилась - червоний і білий.

Пізніше - помаранчеву і рожеву, кучеряве рожеві різних відтінків. Ось така історія з нікому не потрібним садом. Зате тепер - це моя гордість, суворо окреслена красивим парканчиком і квітуча багато разів на рік.