Сорти різнокольорової кукурудзи, і де її використовують

• Історія створення кольорової кукурудзи
• Опис культури
• Сорти та гібриди кольорової кукурудзи
• Особливості агротехніки кольорової кукурудзи

На фото в інтернеті кукурудза з різнокольоровими зернами виглядає «підозріло» яскраво, і більше нагадує не результат праці городника, а продукт фотошопу.

Але скепсис змінюється захопленням, як тільки ви побачите ці райдужні качани в реальності. І більш того: мало кому вдається встояти перед бажанням посадити такий сорт на своїй ділянці.

Так що ж являє собою така кукурудза, для чого вона потрібна і як її вирощувати?

Історія створення кольорової кукурудзи

Багато хто вважає, що кукурудза з різнокольоровими зернами — результат селекції чи генних модифікацій. Але насправді це і є справжній маїс — культура, яку століттями вирощували корінні племена Центральної та Південної Америки.

Перші європейці, які відвідали цей континент, згадують у своїх записах про дивну рослину, яку споживали індіанці: веретеноподібні плоди хаотично заповнені червоними, синіми, чорними, жовтими, білими зернами, які виглядають дуже яскраво. Це і була кукурудза, ще не знайома решті світу.

Але така різнокольорова кукурудза була придатна тільки на борошно чи крупу, та й варити маїсову кашу чи юшку доводилося дуже довго, перш ніж страва ставала їстівною.

Тому вже перше покоління селекціонерів почало експерименти, щоб підвищити «споживчу» цінність кукурудзи, зі збереженням її поживних властивостей. Так з'явилася знайома всім солодка або цукрова однобарвна кукурудза — улюблений усіма злак.

А ось різнокольоровий підвид повернув з небуття Карл Барнс, який протягом багатьох років вів цілеспрямовану роботу з відбору найяскравіших сортів маїсу. У 2012 році він представив публіці фінальний результат: качани, заповнені райдужними зернами, які були схожі на маленькі кольорові камінці.

Опис культури

Всі сорти різнокольорової кукурудзи можна розділити на два типи: кременисті та цукрові.

Назва такої кукурудзи походить від зовнішнього вигляду її зерен та їх високої твердості. Вони дійсно виглядають як різнокольорові камінці, і навіть при молочній зрілості і при тривалому варінні залишаються щільними і жорсткими. Кременисті сорти використовуються переважно в харчовій промисловості, для помелу на борошно або крупу та похідних — пластівців, поп-корну тощо.

Це не та, звична нам, цукрова кукурудза, яку можна споживати практично на всіх етапах її дозрівання. Різнокольорові сорти можна відварювати лише до того часу, поки зерна лише наливаються. Після цього вони годяться тільки для помелу на борошно або дроблення на крупу, і для деяких способів консервації із тривалою термообробкою.

Завдяки сучасному розмаїттю столових сортів кукурудзи більше немає необхідності вирощувати різнобарвну для їжі. Але вона залишається дуже популярною та затребуваною як декоративна культура. Яскраві качани, які виглядають майже твором ювелірного мистецтва, після збирання врожаю широко використовуються як інтер'єрний декор, у флористиці, різних видах творчості. Але при правильному виборі сорту можна «вбити двох зайців» — виростити смачне та корисне доповнення до раціону, а заразом скористатися декоративними властивостями такої кукурудзи.

Сорти та гібриди кольорової кукурудзи

Серед найпопулярніших декоративних сортів та гібридів, придатних для вирощування у кліматичних умовах України, можна перерахувати такі.

У початках цього гібрида хаотично змішані зерна жовто-коричневої гами. Тут усі відтінки — від майже чорного та шоколадного, до сонячно-жовтого та ніжно-кремового. Висота дорослої рослини варіюється в межах 1,0-1,5 м, тому його можна використовувати як сезонний живопліт. У серпні-вересні, коли «Мозаїка» досягає біологічної зрілості, можна видалити з качанів обгортку з листя, залишивши качани на стеблі, щоб строката мозаїка із зерен стала доступною погляду. У такому вигляді кукурудза може прикрашати ділянку до наступного року.

Особливість цього сорту — дрібні загострені зерна, спрямовані верхівками назовні. Через це качани виглядають покритими округлими лусочками, і виглядають дуже незвично. «Сунична» кукурудза пофарбована в один тон — від темно-коралового та рубінового, до бурякового та шоколадного, і при молочній стиглості може використовуватися в їжу, після варіння. Смак зерен делікатний, помірно-крохмалистий, солодкий. У зрілому вигляді зерна використовуються як сировина для попкорну.

Цей сорт має мозаїчне забарвлення качанів, з переважанням двоколірної гами. Нерівномірне розташування темних і світлих зерен роблять «Амеро» дуже незвичайним та декоративним.

Доросла рослина досягає у висоту 150-200 сантиметрів, тому вона часто використовується для посадок поряд з господарськими спорудами, компостними купами та іншими «неестетичними» локаціями, які потрібно приховати від погляду.

Поки зерна тільки наливаються, вони чудово підходять для їжі, оскільки містять велику кількість цукрів.

Складно знайти яскравіший і декоративніший сорт, ніж цей. В одному початку можуть бути зібрані зерна всієї гами — від чорного, червоного та синього кольору, до насичено жовтого та білого. Цей сорт відноситься до кременистих, тому поласувати відвареною кукурудзою можете не встигнути, якщо прогавите стадію стиглості, коли зерна тільки починають наливатися. Зате зерна, що повністю дозріли, стануть не тільки розкішною декорацією в саду, дворі або в будинку, але й сировиною для дуже корисного вітамінного борошна або крупи.

Ця назва дана сорту неспроста: гама кольорів та розташування зерен справді нагадують індіанські етнічні візерунки.

Сорт добре переносить несприятливі умови — спеку, різку зміну температур, посуху, вітри та ін.

У «Індіанського орнаменту» дуже цінні поживні властивості: кукурудза відмінно підходить для помелу на крупу або борошно, а її зерна можна просто обсмажувати на товстостінній сковороді до збільшення зерен в об’ємі, а потім ласувати своєрідними кукурудзяними горішками.

Перераховані сорти найбільш популярні, а який саме вибрати — залежить від того, з якою метою ви вирощуватимете цю культуру: як предмет декору чи продукт харчування.

А якщо у вас є свійські птахи, то питання про те, де використовувати різнобарвну кукурудзу, можна вважати вирішеним. Залежно від «кременистості» сорту, зерна із задоволенням будуть їсти кури, качки та ін. — у сухому чи розмоченому вигляді.

Особливості агротехніки кольорової кукурудзи

При вирощуванні будь-якого сорту кольорової кукурудзи використовується та сама агротехніка, що й для столових або делікатесних сортів.

Кукурудзі потрібно відвести сонячне місце, з поживним ґрунтом. Залежно від особливостей сорту, може знадобитися захист рослин від вітру та регулярний полив (принаймні на початковому етапі вегетації).

Єдиний нюанс, який слід враховувати — дуже щільна структура зерен кольорової кукурудзи, особливо якщо це кременистий сорт. Тому перед посадкою необхідно полегшити проростання насіння. Для цього використовується попереднє прогрівання посівного матеріалу на сонці (4-5 днів) з наступним замочуванням у теплій воді до повного набухання зерен.