Користь та шкода інжиру

• Хімічний склад інжиру та його користь для здоров'я людини
• Вітаміни, мінерали та антиоксиданти, що містяться в інжирі
• Рекомендації щодо вживання інжиру в їжу та способи приготування
• Вплив інжиру на травну систему та покращення обміну речовин
• Користь інжиру для шкіри та волосся
• Калорійність інжиру та його значення у дієті
• Рекомендації щодо вживання інжиру для людей з різними захворюваннями
• Негативні наслідки вживання інжиру у великих кількостях
• Способи вирощування інжиру в домашніх умовах та на дачі
• Історія походження інжиру, його поширення та культурне значення

Інжир, який ще нещодавно мав статус екзотичних ласощів, сьогодні став практично постійним гостем на нашому столі. Незалежно від того, свіжий він чи сушений, у вигляді варення чи наповнювача для кондитерських виробів, цей плід завжди знаходить своїх поціновувачів.

Але деякі властивості інжиру, як і раніше, залишаються незнайомими для багатьох.

Пропонуємо вам познайомитися з цим солодким екзотом і переконатися, що він вам точно піде на користь.

Хімічний склад інжиру та його користь для здоров'я людини

Корисні властивості інжиру, як і шкідливі, визначає його хімічний склад.

У ньому дуже багато нерозчинних та розчинних харчових волокон (клітковини), яка не тільки сприяє нормальній роботі кишечника, але й служить поживним середовищем для корисної кишкової мікрофлори. Тому інжир часто включають до складу лікувального харчування при стійких запорах, а також для їх профілактики при сидячій роботі, малорухливому способі життя та ряді обставин, які провокують уповільнення перистальтики.

Також в інжирі багато вуглеводів, представлених цукрами. Так як вони — джерела «швидкої» енергії, інжир широко застосовується у спортивному харчуванні у складі енергетичних батончиків, як поживний перекус, а також при розробці високоенергетичних раціонів для людей, які зазнають підвищених фізичних чи інтелектуальних навантажень.

Вітамінно-мінеральний склад цього плоду дуже багатий, але про нього йдеться нижче.

Вітаміни, мінерали та антиоксиданти, що містяться в інжирі

Перераховуючи, які вітаміни в інжирі, простіше назвати ті, яких у ньому немає.

100 г плодів міститься майже весь набір вітамінів групи В (В1, В2, В5, В6, B7, В9), вітаміни D, K, C.

Також до його складу входять вітаміни А та Е, та бета-каротини, які не лише беруть участь в обміні речовин, а й відіграють роль потужних антиоксидантів – речовин, які блокують дію вільних радикалів, відповідальних за пошкодження клітинної ДНК.

Також цей плід — один із рекордсменів за вмістом кремнію: 100 г свіжого інжиру містить півтори добової норми цього мікроелемента.

Крім того, у його складі калій, магній, марганець, мідь, молібден, хром, цинк та ін.

Навіть цей невеликий перелік дає чітко зрозуміти: інжир – це мініатюрна вітамінно-мінеральна «батарейка», здатна зарядити організм здоров'ям.

Рекомендації щодо вживання інжиру в їжу та способи приготування

Свіжий інжир — найкращий «спосіб приготування». У ньому високий (порівняно з сушеним) вміст води, і через це нижча концентрація вуглеводів.

Плоди з тонкою шкіркою можна не очищати і з'їдати її разом з м'якоттю. А інжир із більш щільною шкіркою зручно розрізати на дві частини та вибрати м'якоть ложкою.

Але якщо у плода шкірка пошкоджена, або на ній є ознаки псування – ці ділянки потрібно видаляти. Велика кількість вуглеводів у м'якоті є живильним середовищем для мікроорганізмів, серед яких далеко не всі корисні.

Сушений інжир рекомендується вживати після замочування на кілька годин у воді. Її не повинно бути багато – достатньо, якщо вода покриває плід. А після того, як ви з'їсте інжир, цю воду можна випити: при замочуванні в неї виділяється багато корисних речовин.

Як варіант — зробіть з такого настою лід, який стане корисним доповненням до компотів, холодного чаю та ін.

У кулінарії інжир та його похідні (варення, джеми, в'ялені плоди) використовуються дуже широко — від приготування морозива, мусів та пудингів, до включення його до складу салатів, закусок та ін.

Вплив інжиру на травну систему та покращення обміну речовин

Найбільш відома властивість інжиру – покращення моторики кишечника. Клітковина, на яку багатий цей плід, допомагає усунути навіть найстійкіші запори, за умови, що вони викликані функціональними порушеннями, а не органічними змінами в шлунково-кишковому тракті.

Свіжий інжир також широко застосовується при найпоширенішому порушенні обміну речовин — ожирінні. Боротися з цим допомагає калій, який бере активну участь у синтезі та транспортуванні гормонів, регулює кількість рідини в тканинах та реакції нервової системи. Завдяки цьому регулярне споживання свіжого інжиру (100-150 г на добу) допомагає знизити рівень стресу та ризики стресового переїдання, усунути набряки, нормалізувати показники глюкози в крові та знизити потребу у солодкому.

Користь інжиру для шкіри та волосся

Такі корисні речовини в інжирі як вітаміни А та Е, органічні та поліненасичені жирні кислоти, цинк та кремній роблять цей плід незамінним у косметології. Вони дозволяють знизити глибину мімічних та вікових зморшок, сприяють поліпшенню обмінних процесів у шкірі та її регенерації, стимулюють синтез еластину та колагену.

Для поповнення дефіциту компонентів, відповідальних за здоров'я шкіри та її придатків – нігтів та волосся – інжир можна регулярно споживати в їжу. Але також будуть корисні маски для шкіри або волосся, виготовлені з розім'ятого в кашку інжиру з додаванням кількох крапель оливкової олії та жовтка (для сухої або в'янучої шкіри), або меду та картопляного крохмалю (для жирної чи проблемної). Така процедура допомагає глибоко зволожити шкіру, провести легкий кислотний пілінг, а також наситити шкіру вітамінами та мікроелементами. Такі ж маски можна зробити для шкіри голови – вони чудово допомагають при сухій себореї, глибоко очищають шкіру, стимулюють ріст волосся та зміцнюють його.

Екстракт інжиру (плодів та листя) часто входить до складу засобів від провідних виробників косметики.

Калорійність інжиру та його значення у дієті

У дієтичному харчуванні, спрямованому на зниження ваги, використовується лише свіжий інжир. Для порівняння: в 100 г свіжого інжиру близько 50 кКал, а в такій же кількості сушеного — вже 250 кКал.

Основна роль у зниженні маси тіла відводиться натуральним цукрам у цьому плоді. Вони дозволяють тримати під контролем потребу в швидких вуглеводах (цукерках, тістечках та ін.), що знижує ризики ожиріння та полегшує боротьбу з уже існуючими зайвими кілограмами.

Також інжир затребуваний у лікувальному харчуванні, спрямованому на нормалізацію травлення, функцій нирок, роботу серця та судинної системи.

Рекомендації щодо вживання інжиру для людей з різними захворюваннями

Виражена проносна дія інжиру вимагає більш обережного його вживання для тих, хто страждає від синдрому подразненого кишківника, або хронічно нестійкого стула. Також слід обмежити кількість інжиру в раціоні, якщо у вас підвищена функція згортання крові, високий рівень тромбоцитів або ви приймаєте антикоагулянти і антиагреганти — високий вміст вітаміну К в інжирі посилює згортання крові.

Алергія на інжир, згідно з дослідженнями, спостерігається порівняно рідко, але дітям до 3-річного віку його все ж таки не варто включати в меню.

Якщо у вас є якісь сумніви або після вживання інжиру з'явилися якісь незвичайні симптоми, найкраще рішення — проконсультуватися з лікарем. На підставі вашої персональної картини здоров'я він зможе з усією певністю сказати, чи корисний інжир особисто для вас.

Негативні наслідки вживання інжиру у великих кількостях

Шкідливість інжиру так само, як і будь-якого іншого продукту харчування, найчастіше проявляється при надлишку цього плоду в раціоні. Якщо приблизна добова норма (до 150 г свіжого і до 50 г сушеного) піде лише на користь, то регулярне споживання інжиру у великій кількості може спровокувати діарею, яка має власний каскад негативних наслідків.

Також слід пам'ятати про високу калорійність сушеного інжиру. Часто люди, які дотримуються дієти, не обмежують кількість сухофруктів, будучи впевненими, що це здорова альтернатива кондитерським виробам. Тому легко перевищити (і набагато!) допустимий поріг калорій, і замість того, щоб позбутися зайвих кілограмів, придбати ще кілька «нових».

Способи вирощування інжиру в домашніх умовах та на дачі

Основна проблема при вирощуванні інжиру – його теплолюбність. У відкритому ґрунті його можна вирощувати лише у регіонах зі стабільно теплими зимами. Доросла рослина може витримати короткочасне зниження температури до -15℃, а молода - не нижче -10℃. Також враховуйте, що якщо для вашого регіону характерна вітряна погода, вона посилює дію морозу.

У теплому кліматі інжир може рости в саду, як будь-яка інша плодова культура, а в помірному — з обов'язковим укриттям на зиму. Для захисту від холоду краще висаджувати саджанець у заздалегідь підготовлену траншею, глибиною 60-70 см. Восени, ще до настання стабільних негативних температур, гілки обережно пригинаються до землі і фіксуються в такому положенні за допомогою шпильок або кілків. А після того, як температура опустилася нижче -5℃, потрібно організувати укриття (сухе листя, солома, подушки з сіна тощо, плівка або агроволокно).

У регіонах з холоднішими зимами рекомендується листове укриття (плаский або хвилястий шифер, лист ДСП і т.д.), який зверху засипається шаром грунту товщиною близько 20 см.

По мірі дорослішання дерева доведеться поступово обрізати старі гілки, які вже втратили гнучкість і не можуть укладатися під укриття.

Але інжир успішно вирощується і як діжкова рослина. Йому потрібно забезпечити хороший дренаж і пухкий родючий ґрунт, а для посадки молодого саджанця підійде 12-15-літрове відро.

У теплий період рослину виносять на вулицю (з квітня-травня по вересень-жовтень, залежно від регіону), а з настанням холодних ночей заносять у світле приміщення, що обігрівається. Після того, як знято останній осінній урожай, діжку потрібно перенести на 2-2,5 місяці до погреба, в якому інжир перейде в стан спокою і набереться сил для нового сезону.

Пересадка знадобиться один раз на 3-5 років, а родючість ґрунту можна підтримувати за допомогою видалення верхнього шару ґрунту та внесення нового субстрату та регулярного підживлення органічними та мінеральними складами.

Історія походження інжиру, його поширення та культурне значення

Плоди фігового дерева, під назвою фіги або смоковниці, згадуються практично у всіх давньогрецьких, давньоєгипетських, аравійських джерелах, і неодноразово зустрічаються навіть у Біблії. Дослідники вважають, що це найдавніша плодова культура, яку навчилися вирощувати люди.

Тому складно відстежити пункт, з якого почалося поширення інжиру в усьому світі. Найчастіше згадується Карія — держава, яка була розташована на території нинішньої провінції Мугла в Туреччині. Вважається, що саме звідти інжир, який вирощувався як культурна рослина, і почав свій шлях по всьому Середземноморському узбережжі, а звідти — Європою та обома Америками.

Сьогодні інжир вирощується в усьому світі: у країнах із відповідним йому кліматом — у відкритому ґрунті, а в регіонах із дуже холодними зимами — у закритих плантаціях. Але навіть там, де його не можна виростити в принципі (у субарктичному та арктичному кліматі), плоди інжиру все одно доступні завдяки їхній здатності довго зберігатися в сушеному вигляді. Це, до речі, багато антропологів і географів вважають «вкладом» інжиру в розвиток цивілізації. Можливість забезпечити себе поживними, корисними сушеними фігами під час тривалих піших переходів, плавань та подорожей, дало древнім людям шанс відкрити нові землі та торувати нові торгові шляхи.

Єдине, що довго підлягало сумнівам, так це те, фрукт чи ягода інжир. Тільки з розвитком ботанічної класифікації стало зрозуміло: плід смоковниці, який виглядає як маленьке яблуко — це супліддя, яке фактично не відноситься ні до фруктів, ні до ягід, ні тим більше до овочів.

Все про інжир розповісти неможливо, принаймні в рамках однієї статті. Але навіть наведеної інформації достатньо для того, щоб зрозуміти: це дерево на ділянці — справжнісінька скарбниця корисних речовин, закладених у надзвичайно смачну оболонку!

САДИМО ІНЖИР В УКРАЇНІ | Як вирощувати екзотику та які саджанці обрати? | Agro-Market.ua

Інжир

Самшит

Огірки

Морква

Зелень

Кабачки

Редис

Захист рослин

Горох

Красномяса яблуня

Кавун

Кукурудза